Рівень корупції в Києві за останній рік не змінився, а у деяких структурах навіть збільшився – такі дані виявило соціологічне дослідження, проведене серед 1 231 мешканця столиці віком від 20 до 35 років.

Ініціативне громадське об’єднання «Свідомі», депутати Київської міської ради Олег Петровець та Олена Галушка представили результати соціологічного дослідження «Рівень корупції у столиці. Чи готова громадськість долучитися до боротьби?». Опитування проводилось серед киян (віком від 20-35 років) у квітні-травні 2015 року і було покликане виявити комплексну картину стану справ з корупцією у Києві після Революції Гідності.

«Молодь є основою боротьби не тільки антикорупційної, а і взагалі механізмом змін у державі. Всі революції роблять молоді люди і саме на них основна надія в позитивному розвитку держави і ключових змін в ній. Саме тому ми провели це дослідження з метою визначення настроїв молоді, чи не розчарувалися вони у владі після Революції і чи готові вони брати в свої руки подальший розвиток Києва», – зазначив депутат Київради Олег Петровець.

За результатами дослідження 88,6 % опитуваних киян досі стикаються із активними проявами корупції у столиці та оцінюють її рівень у 8 балів із 10 можливих. Опитування охопило 1231 респондента, акцент ставився саме на молодих киян, які були рушійною силою перших днів Революції.

Найбільш корумпованими виявилися сфера освіти (36%), медичні заклади (26%), міліція та ДАІ (20%), а також 13% зустрічалися із проявами корупції у Центрах надання адміністративних послуг.

На думку жителів столиці, корупція вже давно стала звичним явищем, а винуватцями є керівники органів влади. 20% киян переконані, що чим суворіше покарання – тим менше корупції було б.

Серед основних причин виділяють те, що більшості людей простіше і легше вирішити власні питання лише у такий незаконний спосіб, таку думку підтримали 42,6% опитаних. Майже 23% киян переконані, що не давши хабара людина «приречина» на провальність власної справи.

Попри те, що правоохоронні органи вважаються одними із найкорумпованіших, саме до міліції кияни звернулися б у разі виявлення правопорушення. 14% киян повідомили б представників громадських організацій, а 11% звернулися до керівника установи, де вимагався хабар, а майже 10% мешканців столиці взагалі не повідомляли б про інцидент.

«Результати дослідження показують, що найбільші обсяги корупції саме в тих сферах, у яких громадянам доводиться найчастіше вирішувати свої проблеми. Тобто рівень корупції має повсюдний характер. Навряд чи сьогодні кияни можуть назвати принаймні хоча б одну сферу, яка повністю звільнена від корупції. Зусилля молоді повинні бути зосереджені довкола викорінення терпимості до корупції, адже будь-якими іншими силовими методами її не побороти”, – зазначив Артем Нікіфоров.

Однак, 73% опитаних хотіли б долучитися до боротьби із корупцією та зміни системи. На думку киян, найбільш дієвими у цьому питанні може стати реальна, а не показова, кримінальна відповідальність та прозорість і відкритість органів влади.

«Це щастя, коли можна дати хабара і щось вирішити, так кажуть 95-99% киян. Я дивлюся на своїх дітей, які кажуть мені, що треба було заплатити і не морочити собі голову. Мені страшно, що росте таке покоління, яке хоче рости в корупційному суспільстві», – зазначив один із опитаних.

Активісти ініціативного громадського об’єднання «Свідомі» планують проводити такі дослідження щоквартально, аби визначити найбільш проблематичні сфери для різних верств населення та залучити киян до контролю за владою та протидією корупції.