Корупція присутня на всіх рівнях житлово-комунального господарства, проте населення вважає такий стан речей нормою свого життя та неохоче готова чинити спротив. Про це заявили представники громадської ініціативної платформи «Свідомі» під час прес-конференції, яка відбулася 30 червня в УНІАН.

На думку експертів, низькі зарплати, нестача та висока плинність кадрів призводять до того, що споживачі вимушені матеріально стимулювати робітників, а керівництво закривати очі на подібні факти.

«Не дивлячись на те, що прояви корупції мають тотальне розповсюдження, масштаби вирішення цих питань на рівні житлово-комунальних структур є невеликі. У повсякденній свідомості зловживання у цій сфері асоціюються із дрібним хабарництвом, підкупом чи особистими домовленостями з керівниками установ або списуванням коштів під невиконані роботи. Тобто мова іде про ті послуги, з якими безпосередньо стикаються громадяни», – зазначає депутат Київської міської ради Олег Петровець. Однак, на його думку, поняття корупції у сфері ЖКГ є набагато ширшим, і, окрім, дрібних поборів, охоплює також хабарництво у великих розмірах та використання службового становища для особистого збагачення.

Експерти зазначають, що розкрадання коштів із бюджету установ ЖКГ починається з надання меншого обсягу послуг, шляхом виділення коштів під неіснуючі роботи та присвоєння куплених на бюджетні кошти матеріалів. У зв’язку з тим, що громадський контроль за діяльність установ ЖКГ фактично відсутній, проконтролювати такі зловживання та вплинути на них досить важко.

В свою чергу, на думку Олени Галушки – депутата Київської міської ради, зараз проблеми у житлово-комунальній сфері вирішуються, фактично, у ручному режимі. Замість того, щоб створювати дійсно ринкові та конкурентні умови, киянам нав’язуються неефективні комунальні структури.

«Сьогодні, замість проведення активної кампанії по створенню ОСББ, влада фактично звела усі ЖЕКи району під одну парасольку, яка отримує кошти та вирішує, як їх розподіляти. А ЖЕКи на місцях, які стали її структурними підрозділами, мають продовжувати надавати мешканцям послуги. Хоча представники КМДА на засіданнях Київради і обіцяли, що оптимізація торкнеться лише адмінперсоналу, від мешканців зараз надходять численні скарги, що звільняють саме сантехніків, мулярів та інших робітників. А ті, кого ще не звільнили, абсолютно демотивовані до роботи», – зазначає Олена Галушка.

В свою чергу експерт громадської ініціативної платформи Вікторія Навроцька відмітила: «Спілкуючись із киянами, спостерігаються досить песимістичні настрої з приводу перспектив реформування сфери ЖКГ. Сьогодні ця сфера, як і багато інших, стала об’єктом політичних спекуляцій, а реальні кроки, які б відчули громадяни, так і не були зроблені. Також, на ситуацію впливає і те, що значна частина громадян не достатньо проінформовані про власні права, тому частина зловживань через незнання сприймається як законна річ. Саме тому нашою організацією було ініційоване створення інформаційно-просвітницької програми «Свідомий мешканець». На її базі наші експерти надають консультації усім охочим з приводу діяльності житлово-комунальних установ. Ми відкриті до співпраці та запрошуємо долучатися до цієї ініціативи громадян та інші громадські об’єднання».